Данієлян Т. Ю., лікар-гінеколог вищої категорії, д.м.н., головний лікар ТОВ «Медична студія», м. Перм
Данієлян Н. А., лікар-дерматовенеролог, ТОВ «Медична студія», м. Перм
Актуальність проблеми. Менструальний цикл – це складний біологічний процес, передбачений самою природою. Порушення менструальної функції та супутні гормональні проблеми – одна з основних причин гінекологічної захворюваності.
У другій половині XX століття відбувся значний перегляд ролі жінки в суспільстві та сім'ї, а також змінилися погляди на її здоров'я. Передбачається, що такі зміни функції репродуктивної системи, як рідкісні вагітності, часті аборти, відсутність лактації, супроводжуються значними змінами гормонального статусу та пояснюють зростання числа таких гінекологічних захворювань, як порушення менструальної функції, аденоміоз, міома матки, гіперпластичні процеси ендометрію та ін.
У структурі загальної гінекологічної захворюваності на порушення менструального циклу становлять від 15 до 53%. Порушенням менструальної функції супроводжують безплідність та зміну маси тіла, захворювання молочних залоз, розвиток психоневрологічних порушень, клімактеричні та серцево-судинні зміни, розвиток остеопорозу. У сукупності всі ці проблеми суттєво позначаються на якості життя жінки.
Останнім часом у всьому світі значно зріс інтерес до вивчення проблем та корекції порушень менструальної функції. Результати численних досліджень свідчать, що при порушенні менструальної функції змінюється основний алгоритм функціонування репродуктивної системи (порушення циклічності секреції статевих гормонів).
Профілактику та лікування порушень менструальної функції слід розпочинати на ранніх етапах, до моменту формування жіночих гормонально-залежних захворювань.
Фармакотерапія стероїдними гормонами є основним методом лікування у практичній медицині та неоднозначно впливає на організм жінки. Все це диктує необхідність пошуку ефективних та безпечних методів лікування порушення менструальної функції жінок.
Рішення є, оскільки на сучасному етапі заслуговують на особливу увагу Коректори функціонального стану, що мають комплексний вплив на найважливіші органи та системи людського організму.
Мета дослідження.. Оцінка клінічної ефективності комбінованого впливу КФС у пацієнток із порушенням менструальної функції.
Об'єкт та методи дослідження. Для виконання дослідження була розроблена «Карта спостереження», в якій були наведені критерії включення до дослідження, загальні відомості про пацієнтку, скарги та клінічні симптоми, дані анамнезу, критерії діагностики захворювання , схема лікування та показники клінічної ефективності КФС.
Критерієм включення до дослідження стало порушення менструальної функції у жінок репродуктивного віку на кшталт опсоменореї на тлі ановуляторних менструальних циклів та недостатності лютеїнової фази.
У процесі спостереження 63 пацієнтки були поділені на дві групи, залежно від застосованих методів лікування. В основній групі (42 особи) призначався комплексний курс базової терапії з включенням коректорів функціонального стану (без використання гормональних препаратів). У групі порівняння пацієнткам (21 чол.) проводилася медикаментозна гормональна терапія.
При оцінці вихідного статусу та ефективності курсів лікування використовувалися такі методи дослідження:
- Купування клінічних симптомів захворювання
- УЗД-моніторинг за станом ендометрію та фолікулогенезу яєчників на 10-12 та 20-22 дні менструального циклу (виконувався з метою динамічного спостереження за відновленням ехографічної картини ендометрію та наявністю домінантного фолікула в периовуляторний період менструального)
- Динаміка змін показників імуногістохімічного дослідження стану ендометрію (пайпель-тест) виконувався на 22-24 день менструального циклу
Середній вік обстежених жінок становив 28,4 +/- 2,5 року. Групи не відрізнялися за основними демографічними показниками, даними спадковості та фізичного статусу.
Скарги, асоційовані з порушенням менструального циклу, спостерігалися у всіх жінок і в групах суттєво не відрізнялися.
Найчастіше пацієнти скаржилися на хворобливі менструації.
Порушення тривалості менструального циклу днями були різні. Більш тривалі порушення менструального циклу були зафіксовані лише у пацієнток із ановуляторною дисфункцією яєчників.
Ановуляторна дисфункція яєчників при вихідному моніторингу була діагностована у 11 (17%) жінок (5 чол. та 6 чол. у 1-й та 2-й групі відповідно)..
Недостатність лютеїнової фази оваріального циклу (гіполютеїзм) спостерігалася у 52 (82,5%) жінок (37 чол. та 15 чол. у 1-й та 2-й групі відповідно).
За даними УЗД у всіх обстежених пацієнток відзначалося порушення фолікулогенезу в яєчниках та відсутність домінантного фолікула у периовуляторний період.
Показники імуногістохімічного дослідження ендометрію показали наявність лише проліферативних процесів та порушення рецепторного апарату ендометрію на 20-22 день циклу у 54 (85,7%) жінок (37 осіб та 17 осіб у 1-й та 2-й групі відповідно) ).
Методи лікування:
- Методика застосування КФС у жінок із порушенням менструальної функції
- Прийом структурованої на КФС води у кількості 30 мл на 1 кг ваги на добу
- Водні процедури зі структурованою на КФС водою
- Відновлення енергетичного стану організму шляхом проведення прокачування кістково-м'язової системи, енергетичних центрів організму
- Носити КФС на проблемному місці, періодично змінюючи місце локації
- Вплив КФС на біологічно активні точки організму (БАТ)
Методика використання КФС на біологічно активні точки організму (БАТ). Вплив КФС на БАТ здійснювався з урахуванням циклічного впливу вегетативно-нервової системи (ВНС) на регуляцію менструального циклу. Дана методика полягає у використанні тонізуючих точок, точок-посібників, точок згоди та ло-пункти, розташованих на іньських меридіанах (інь), у фолікулінову фазу менструального циклу, та застосування БАТ янських меридіанів (ян) у лютеїнову фазу циклу. Також використовувалися точки місцевого впливу.
Процедура проводилася з 1-го по 14-й день менструального циклу з використанням БАТ іньських меридіанів, з 15-го по 28-й день використовувалися БАТ янських меридіанів. Здійснювався ультразвуковий контроль розвитку фолікулів, виявлення домінантного фолікула з метою діагностики передбачуваної або доконаної овуляції та стану ендометрію.
Таб. 1. Застосування КФС залежно від фази менструального циклу та часу доби у разі порушення менструальної функції.
| 1 фаза менструального циклу | Друга фаза менструального циклу | |
|---|---|---|
| До 16..00 | КФC №1, 3, 5, 14, «ЖІНОЧИЙ ОБЕРІГ», «КОХАННЯ», «ЗЛІКУВАННЯ», «ЗЛІКУВАННЯ-2» | КФC №1, 3, 5, 14, «ЖІНОЧИЙ ОБЕРІГ», «ГАРМОНІЯ», «ЗЛІКУВАННЯ», «ЗЛІКУВАННЯ-2» |
| Після 16.00 | КФC №2, 3, 5, 8, 11, «ЗЛІКУВАННЯ», «ЗЛІКУВАННЯ-2» | КФC №2, 3, 5, 8, 11, «ЗЛІКУВАННЯ», «ЗЛІКУВАННЯ-2», «Данилове озеро» |
У разі дисфункції яєчників центрального генезу на кшталт ановуляції з порушенням менструальної функції на кшталт опсоменореї рекомендуються такі способи застосування КФС:
- КФС №2 – під потилицю та КФС №3/8 – на область міжбров'я (по 5-10 хв. на день)
- КФC №13/15 – на область міжбров'я
- Прокачування «чепчик» з використанням кількох КФС «синьої» серії
Результати. Оцінка клінічної характеристики менструального циклу та скарг, які подаються хворими через 3 місяці від початку терапії, показала наступні результати.
- Скарги на опсоменорею збереглися у 15 пацієнток (23,8% – 11 чол. та 4 чол. у 1-й та 2-й групі відповідно)
- Регулярність менструального ритму відзначили 48 жінок (76,1% – 32 чол. та 16 чол. у 1-й та 2-й групі відповідно), що демонструє порівнянну ефективність комплексної терапії з включенням КФС щодо цього симптому, а також перевага перед медикаментозною терапією
- Усі пацієнтки основної групи (з КФС) відзначили суб'єктивне поліпшення, тоді як у групі порівняння покращення відзначили лише 4 з 21 пацієнтки, що опосередковано відображає більший потенціал впливу КФС на загальний стан організму жінок
- Зменшення болю під час менструацій відзначили всі пацієнтки основної групи та 15 пацієнток групи порівняння (23,8%)
Динамічний ультразвуковий моніторинг ендометрію в процесі спостереження та лікування виявив певні закономірності. Початковий моніторинг продемонстрував аналогічні порушення дозрівання ендометрію у всіх групах до лікування.
Достовірне зростання товщини ендометрію в проліферативній фазі циклу порівняно з вихідними показниками було відмічено після проведеної терапії вже на 3-му місяці спостереження у пацієнток основної групи. Тоді як медикаментозна терапія не мала значного ефекту..Оцінка в секреторній фазі циклу не виявила достовірної позитивної динаміки у хворих групи порівняння, тоді як у пацієнток основної групи було зафіксовано достовірне збільшення показників ендометрію порівняно з вихідним значенням.
Аналогічна картина спостерігалася в основній групі пацієнток з порушенням менструальної функції за типом опсоменореї, що супроводжується ановуляцією. За даними УЗД, відмічався динамічний фолікулогенез з появою домінантного фолікула в периовуляторний період у 85,7% (36 з 42 осіб) хворих основної групи. У групі порівняння цей показник був зареєстрований у 39% (8 із 21) пацієнток.
Позитивний ефект спостерігався щодо показників імуногістохімічного дослідження біоптату ендометрію: наявність секреторних змін у лютеїнову фазу циклу та підвищення рецепторного апарату ендометрію у 80,9% (34 із 42) пацієнток основної групи з КФС. У групі порівняння секреторні зміни ендометрію та підвищення відсотка гормональних рецепторів спостерігалося у 28,5% (6 із 21).
Висновок. Застосування КФС у терапії корекції порушень менструальної функції на кшталт опсоменореї є високоефективним доповненням до лікування та допомагає уникнути ускладнень від лікарської поліпрагмазії гормональними препаратами.
.