Живі організми, їх енергетика та саморегуляція

Все живе на Землі з моменту виникнення органічного життя і до теперішнього часу еволюціонує і існує тільки в середовищі, де постійно присутні різні фізичні поля: гравітаційне, електромагнітні випромінювання Сонця та інших космічних об'єктів, магнітне поле Землі та ін. Тому біологічні об'єкти тонко залежать від змін цих полів і, більше того, не можуть існувати без них.

Є досить аргументована думка, що енергетичні витрати людського організму на добу лише на 15-17% покриваються споживаною їжею. Якби вся енергія надходила до нас із їжі, ми мали б з'їдати до 40 кг їжі на день!

Енергія у вигляді польової надходить до людини ззовні через так звані енергетичні центри (чакри) та біологічно активні точки на шкірі - місця виходу на поверхню відомих зі східної медицини енергопровідних меридіанів (каналів).

Без взаємного обміну енергією та інформацією між біологічними об'єктами та довкіллям життя було б неможливим. Відомо, що всі живі клітини, у тому числі й людський організм, є джерелами електричних і магнітних коливань, причому чим складніша будова багатоклітинного та багатотканинного організму, тим вищий спектр частот електромагнітних полів, що випромінюються та сприймаються цим організмом.

При дослідженні випромінювань біологічного об'єкта та сприйманих ним польових впливів зазначено, що енергії цього обміну за інтенсивністю дуже малі і можуть становити одиниці-десятки мікроват на 1 кв.см біля поверхні об'єкта. Ця обставина ускладнювала їхню реєстрацію (не було таких високоточних вимірювальних пристроїв). Будь-який біологічний об'єкт є за фізичними поняттями відкритою нелінійною системою, яка зберігає свою стійкість за рахунок надходження енергії ззовні, що становить необхідну умову її існування як нерівноважної системи.

Наочним прикладом відкритої нелінійної системи може бути іграшка — дзига, яка для збереження свого руху потребує зовнішньої підкрутки, що повторюється. В силу нерівноважності біосистем основним фактором для породження коливань у них є дія організовано пов'язаних коливальних процесів у різних діапазонах хвиль: слів, музики, відбитого світла від різних об'єктів, спінових хвиль поляризації різних розчинів та рослин тощо. Стійкість нерівноважних біосистем може бути лише динамічною, а запас стійкості біосистеми залежить безпосередньо від потужності коливальних процесів.

Головним механізмом, який підтримує коливальні процеси в організмі, є асиметрія..Зокрема це наявність різних оптично активних рідких середовищ, стереоізомерів, які у процесі еволюції реалізувалося суворе правило їх відбору. За цими правилами в організмі людини і тварин жири та вуглеводи повинні мати лише праву стереоізомерію (тобто здатність відхиляти пучок світла вправо), а амінокислоти – лише ліву стереоізомерію (відхиляють пучок світла вліво). Таке поєднання стереоізомерів у живих організмах називається правилом хіральної чистоти і воно, мабуть, є необхідною умовою достатньої потужності коливальних процесів і, відповідно, стійкості біосистеми. Завдяки коливальним процесам і інформаційним вихровим магнітним коливанням, що виникають при цьому, відбувається зв'язок між клітинами, органами, функціональними системами, що об'єднують організм в єдину цілу спільність, пов'язану ритмічними процесами.

Людський організм - це глибоко самоорганізована і саморегулююча система, що складається з ієрархічно самоподібних клітинних структур, пов'язаних між собою інформаційно-хвильовими полями, що утворюють електромагнітний інформаційний каркас єдиного організму, здатний на ауторегуляцію та реакцію на зовнішні подібні (резон- проживання людини.

.